ПОКРІВЕЦЬ, ВЦЯ,
Покрівець, вця, м.
1) Покровъ мертвеца. Драг. 67. Мнж. 159. Грин. II. 93.
2) Крышка для покрыванія пчелиныхъ ульевъ. Покрівці на вуліки ладнаю. Зміев. у.
3) Крышка, употребляемая для прикрыванія чего-либо. Сахар, паляниця — все те було понакривано плетеними покрівцями. Левиц. І. 293.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 278.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОКРІВЛЯ, ЛІ, →← ПОКРІВАВИТИСЯ, ВЛЮСЯ, ВИШСЯ,